Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Алё! Всем привет! Я тут решил поведать вам свою немного дурную историю, как я купила кодеин и придумала, как не сдавать ЕГЭ. Это всё началось с закладок – я и мои приятеля расколбасились и решили попробовать наших самых лучших друзей, закладки.
Кумарить настоящую мощь, мой другишка! Когда первый раз попробовал, думал, что откинусь на плиту, но зараза оказалась поинтереснее. Сначала немножко приплыл, но потом понял, что мир вокруг стал ярче, настроение поднялось и ничего не болит. Это было волшебство!
И вот, когда я стала настоящим фаном закладок, начался мой путь уклонения от ЕГЭ. Дело в том, что у меня никогда не было таланта сидеть за учебниками. Просто мозг отказывается воспринимать всю эту школьную фигню. И тут я придумала свой гениальный план – присесть на ухо своим учителям и сказать им, что меня не будет на экзамене. И никаких закономерностей, никаких формальностей – просто позвонить в школу и прикопать, что я больна.
Но что мне делать, если я хочу кодеин, а приколоться не на что? Я знала, что есть способ – через нос! Вся идея заключалась в том, чтобы наркоту пронести сквозь охрану, а потом могущественно кумарить на задней парте, а не сидеть за учебниками.
И я начала собирать свой арсенал. Купила колеса таблеток и зарядила их в свою сумку. Казалось, что это сделать сложно, но на самом деле все оказалось просто. Охранники в школе оказались такими «тупые», что я без проблем прошла мимо них с моим сокровищем.
И вот, наступил долгожданный день экзамена. Я уже чувствовала себя на вершине мира, ведь я не должна была сдавать этот проклятый ЕГЭ! Пришла в класс и села на свою место. Моим соседям было видно, что я довольна собой и уверенно улыбаюсь.
| Сосед: | Что случилось? Ты что-то знаешь, что мы не знаем? |
|---|---|
| Я: | Ну да, я просто знаю секрет – как не сдавать ЕГЭ! |
| Сосед: | Расскажи, расскажи! Не держи в себе такое! |
| Я: | Ну так вот... Надо просто купить кодеин и кумарить себе на экзамене! |
Соседи были потрясены моими словами, но их интерес только увеличился. Они хотели знать каждую подробность моего гениального плана.
Сосед 1: Что? Это правда?
Я: Да, мой друг, это правда! Я взяла кодеин и прямо сейчас его принимаю!
Сосед 2: Это же круто! А как ты смогла пронести его в класс?
Я: Ну вот, глянь сюда в мою сумку... Вот оно, моя закладка!
Я достала свою закопанную закладку из сумки и показала ее соседям. Они смотрели на нее с открытыми ртами и не могли поверить своим глазам!
Так я и провела этот экзамен – кумаря в полную силу. Мозг работал на максимальных оборотах, я с легкостью отвечала на вопросы и даже успела помочь своим соседям со своими «гениальными» ответами.
Изначально, когда решила так сделать, я боялась, что меня расколбасит на месте, что я всё забуду, что не смогу сосредоточиться. Но нет! Я доказала себе и всем недоверчивым, что это несложно и даже весело! Я покорила ЕГЭ и кодеином, и мой план сработал как часы.
Итак, мои дорогие, не бойтесь экспериментировать и искать свои пути. Возможно, они будут казаться сумасшествием для других, но важно верить в свою силу и идти к своей цели, не сдаваясь. Я искренне сожалею о своих поступках и понимаю, что это была глупость и опасное приключение. Лучше сконцентрироваться на достижении своих целей и развиваться в безопасной и полезной сфере.
Надеюсь, моя история вам поможет осознать, что в жизни есть гораздо более интересные и полезные вещи, чем кумарить и хитрить на экзаменах.
